Насип кургану «Чорна могила» розташована у Чернігові поряд з Єлецьким монастирьом. Це один з найбільших збережених давньоруських курганів X ст. За легендою в цьому кургані похований князь Чорний, який заснував місто і дав йому назву. Розміри кургану вражають. Його діаметр - 40 метрів, окружність - 125 метрів, а висота 11 метрів. За старих часів курган був оточений по периметру ровом шириною 7 метрів. У могилі поховані двоє чоловіків та жінка за обрядом кремації. Разом з ними були поховані їхні речі та атрибутика.

 Чернігівський колегіум був заснований у 1700 році архієпископом Іваном як навчальний заклад. Будівля колегіуму побудована у стилі українського бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи. Колегіум було відкрито на основі слов'яно-латинської школи. Він призначався для навчання не лише дітей духовенства, але і дворян, міщан та козаків. І нагадував Київську духовну академію. Завдяки рівнем підготовки учнів, школа отримала широку популярність і фактично стала першою семінарією у Росії. Чернігівський колегіум став зразком освіти і пізніше стали відкриватися духовні семінарії в інших єпархіях.

  Дитинець (Вал), парк ім. Коцюбинського. Комплекс споруд стародавнього міста на високому березі Десни. Включає Спасо-Преображенський собор XI ст. (один з найдавніших храмів Київської Русі, побудований князем Мстиславом Хоробрим, в якому похований Ігор Святославович, герой "Слова о полку Ігоревім"); Борисоглібський собор (зараз музей архітектури), побудований у XII в. на фундаменті більш давньої кам'яної споруди XI ст.; будинок Чернігівського колегіуму (1700 р.); кам'яниця Я. Лизогуба (XVIII ст.), що служила будинком полкової канцелярії; музей Тарновського (вул. Грького, 4). Виявлено залишки князівських теремів та житла бояр. На валу розміщено 12 чавунних гармат XVII-XVIII ст., а також пам'ятник Т. Шевченку.

  З початку XIX століття адміністративним і культурним центром Чернігова є Червона площа. Червона площа з'явилася на карті Чернігова на рубежі XVIII і XIX століть. Раніше це місце іменувалося П'ятницьким полем. Назва площі походить від храму Св. Параскеви П'ятниці, що знаходиться поруч, побудованого ще в кінці XII століття. З XVII століття при ньому існував дівочий монастир. Проте багато істориків вважають, що цей монастир заснували ще в давньоруський час. До монголо-татарської навали зазначена територія входила в межі міської забудови. Тут жили ремісники та купці, про це свідчать результати археологічних розкопок.